ІСТОРІЯ

ЗАРІЧЧІВСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Заріччя…Серед дрімучих лісів за річкою Кормін розміщене наше село. Місцеві жителі займаються землеробством.

За часів панування Польші школи у селі довгий час не було. Заможніші селяни возили своїх дітей в школу у село Велику Осницю.

А в 1939 році відкрили школу у селі Заріччя. У великій просторій хаті Войновича Петра, яка була розміщена у центрі села, і розмістилася школа.

Навчати дітей прислали пані Попівську. Вона з чоловіком та дітьми жила в  одній половині школи, а в іншій – проводилися заняття.

Навчалися діти різного віку, по 40 учнів у класі. Заняття проводилися на польській мові і лише у суботу один урок – українська мова і церковна грамота. Навчання проводили у дві зміни. У 1939 році, навчання припинили, а в 1940 році – відкрилася вечірня школа. Вчив дітей пан Поповський.

Коли розпочалася війна, то польських вчителів завезли  на станцію у Старий Чорторийськ та відправили їх на батьківщину.

Після закінчення другої світової війни навчання дітей відновлено лише в 1946 році, в хаті Войтовича Петра. Діти ішли до школи різного віку, в класі було багато дітей, навчання проводили у дві зміни. Навчала дітей Ульянець Марія Нікіфорівна. В 1948 році, коли набрали повний клас – в школі не вистачало місця, тоді ж навчання почали проводити ще в одній хаті в Бутейця Адама. Їхня хата була розміщена на краю села, дітям було дуже далеко ходити до школи, тому в 1949 році вже навчалися в хаті Довгана Микити, яка була розміщена у центрі села, неподалік основного приміщення школи.

Навчали дітей Ульянець М.Н., Ольга Мусіївна та Степан Приступа.  Марія Никифорівна навчала дітей у 1946 – 1950 роках, а згодом переїхала в село Боровичі. Ольга та Степан  Приступи переїхали навчати в село Мала Осниця.

У село Заріччя приїхало подружжя: Леонід Всеволодович та Галина Юріївна Гвоздіковські. Батько Галини Юріївни був священиком. З  1950 року по 1953 рік вони навчали дітей у Заріччівській  школі. У Гвоздіковського Л.В. виявили туберкульоз та не дали допуску до роботи, а у Галини Юріївні не було диплома вчителя, подружжя виїхало.

У 1953 році прихав Сліпчук Андрій Ананійович з сім’єю. Вони жили на квартирі, Андрій Ананійович довгий час пропрацював у Заріччівській школі. Довгий час навчала дітей Декало Євдокія.

Навчати у двох приміщеннях було невигідно, тому у 1958 році купили хату і переобладнали її під школу. Школа мала учительську, дві класні кімнаті кімнати коридор. Сліпчук А.А. посадив біля школа садок.

У 70 – х роках Сліпчук А.А. та Декало Євдокія виїхали. Вчителі довго не затримувалися у Заріччі, адже це віддалене село. Майже кожного року були нові вчителі.

У 1987 році директором школи стала місцева жителька Москвич  Надія Петрівна. Вона також довго не пропрацювала, тому що вийшла заміж за вчителя з Тернопільщини. Молода сім я виїхала на батьківщину чоловіка.

У 1989 році працювати вчителем початкових класів прийшла Журба Надія Андріївна. З 1991 році вона є директором Зарічівської школи. Разом і з нею працювала з 1991 року по 2005 рік Жданюк Людмила Володимирівна. Журба Н.А. закінчила Луцький педагогічний інститут ім..Лесі українки, здобувши спеціальність «вчитель початкових класів». Під час атестації у 2005 році їй присвоєно кваліфікаційну категорію «Вища категорія». Жданюк Л.В. закінчила Луцьке педагогічне училище ім.Ярослава Галана і присвоєно кваліфікаційну категорію «Спеціаліст».

Навчання проводили у старій школі. Дітей було небагато, тому об’єднували у класи – комплекти.

У 2003 році розпочали будівництво нового приміщення школи. Будівництво розпочали у червні 2003 року, а вже з 1 вересня 2003 року діти переступили поріг нової загальноосвітньої школи I – го ступеня . На будівництві школи працювали всією сім’єю Журба Надія Андріївна, Жданюк Людмила Володимирівна, Войтович  Галина Сергіївна.

Зараз ми навчаємося у новій школі, в якій є учительська, три класних кімнати, коридор та кімната для прийому їжі, адже з 2001 року проводиться гаряче харчування учнів школи.

У березні 2005 року на базі Зарічівської загальноосвітньої школи  було проведено семінар вчителів початкових класів.

У серпні 2005 року Жданюк Л.В. розрахувалася, виїхала в м.Київ. Зараз в нашій школі працює три вчителі: Мельник Н. А.; Стецюк Т. С.; Сахнюк О. М.. Вони мають такі кваліфікаційні категорії:

1 – «Вища», 2- «Спеціаліст І категорії».

Випускники загальноосвітньої школи I – го ступеня с.Заріччя працюють на різних посадах: вчителі – 13; медики – 3; юристи – 3; агрономи – 6; бухгалтера – 6; зоотехніки – 5; лісничий – 3; інженери – 3; продавці – 14.

Всі діти шкільного віку охопленні навчанням. Школа працює. Село живе.